Сайт вчителя біології

Жовтневої ЗОШ І-ІІІст.

Смірнової Віри Марківни

Урок-екскурсія

Тема: Різноманітність молюсків. Значення молюсків.

Мета: узагальнити і поглибити знання учнів про різноманітність; навчити спостерігати за природою; виховувати бажання оберігати все живе.

Тип уроку: засвоєння знань.

Обладнання: черепашка рапана, беззубка, мідії, устриць, драйсени морського гребінця, вироби, прикраси з молюсків, річкові перли, ґудзики, малюнки.

Хід уроку

І. Ознайомлення з новим матеріалом

Вступне слово вчителя. Добрий день, любі діти, учителі та наші гості. Сьогодні ми проведемо екскурсію, але це буде незвичайна екскурсія. Ми проведемо її по незвичайній крамниці. Познайомимося з різноманітним використанням нами молюсків.

Спочатку ми запрошуємо всіх у продуктовий відділ магазину.

Учень-продавець. Основними промисловими молюсками є устриці, мідії, гребінці. Мідії зустрічаються в усіх морях Північної півкулі. Багато мідій живе в Чорному морі, де їх і добувають. Їх споживають свіжими, смаженими в олії, сушеними. Мідії також маринують та консервують.

Мідії – найбільш поширений морський двостулковий молюск. Чорноморська мідія важить всього-навсього 30 гр., та варто сказати, що в Голландії на кожного мешканця в рік припадає майже10 кг м’яса мідій.

Учень-продавець. Дійсно, це мідія (показує черепашку мідії). Мабуть, та, що піймав ірландський робінзон Уілтон. Було це в 1235 році. Французький корабель, на якому плив Уілтон, потрапив у катастрофу. Запасів не було. Уілтон залишився на березі сам. Він сплів з морських водоростей сітку, закріпив її на дні за допомогою гілок. Думав піймати рибу, а піймав молюсків. Ранком усю сітку обліпили черепашки мідій. З голоду Уілтон скуштував їхнього м’яса. Французи й сьогодні розводять мідій у такий спосіб, який запропонував ірландський «робінзон».

Учень-продавець. Багато устриць вживають французи – близько 500 млн. штук за рік. В Англії – 233 млн. Велику кількість устриць споживають в Японії, США. Біля берегів Європи живе 2 види устриць: європейська і португальська. У європейської устриці є одна цікава особливість: протягом року вона один раз (в північних водах) або 2-3 рази (біля берегів Франції) змінює свою стать. Дозрівши до розмноження, вона спочатку функціонує як самиця, через деякий час – як самець, потім знову як самиця і, якщо умови дозволяють, то ще раз як самець.   

Будучи самицею, вона продукує 600 тис. – 3 млн. яєць. Два тижні вони залишаються у неї під мантією, а потім у вигляді личинок покидають матір і 10-14 днів ведуть планктонний спосіб життя. Потім личинки опускаються на дно (шукають чисте каміння або пусті черепашки) і осідають. Прикріплюються біс усними нитками, а пізніше цементуючими виділеннями черепашки. Личинка стає дорослою устрицею. Тепер вона нерухома. Через 2-3 роки виростає до товарних розмірів: ширина черепашки – 7-9 см. Живе не менше 30 років. У франції є завод з відгодовування устриць в м. Маренна.

Учень-продавець. Відомо, що молюски є кормом для багатьох риб: морських їжаків, морських зірок, водяних комах, птахів.

Полярна акула нарівні з великою з великою рибою, тюленями поїдає велику кількість молюсків. У водоймах, де немає молюсків, риба росте дуже повільно. Досліди показали, що молюски – чудовий білково-вітамінний корм для худоби і птиці. У м’ясі двостулкових молюсків є вітаміни С, В, А, D₃. Вітаміну D₃ в молюсках у тисячу разів більше, ніж у хребетних та рослинах.

У Херсонській області збудовано завод для переробки молюсків на кормове борошно й мінеральну крупу. У деяких колгоспах Полтавської, Київської і Хмельницької областей вигодовування молюсками на фермах і птахофермах дало добрі результати.

Учень-продавець. Не поспішайте переходити в інший відділ магазину. У нас є ще один їстівний молюск – морський гребінець. У Японії за рік вирощують 150 тис. тон морського гребінця. Розводять його на Далекому Сході, Сахаліні.

Маленька, але товста черепашка робить гребінець малорухливим. Верхня черепашка гребінця має радіальні випуклі валики. Численні щупальця мантії надзвичайно чутливі до сторонніх предметів. Коли гребінець спокійно лежить, мантія розміщена на краях напіввідкритої черепашки (мал.). Рухається морський гребінець стрибками – ляскаючи стулками черепашки.

Зустрічаються в Баренцовому і Чорному морях. 

Учень-продавець. Як не дивно, споживають у їжу й виноградних слимаків (фото).

Вчитель. А зараз на нас чекають інші відділи магазину.

Учень-продавець. Я запрошую вас до ювелірного відділу. Безперечно, вам сподобається це намисто. Воно з перлів (намисто з річкового перлу).

Ці прикраси були прикрасою жінок та чоловіків на Сході. Двома великими перлинами володіла цариця Єгипту – відома красуня Клеопатра (І ст.. до н.е.). Вона носила сережки з перлів.

Приймаючи у себе коханця – римського полководця Антонія – Клеопатра розчинила перлину в оцті, випила цей напій. Так хотіла вчинити і з другою перлиною, та Лютіус Планкус зупинив її руку – достатньо для такої забави 1,500 тис. марок (це ціна одного перла).

Цариця давнього Вавилону Семіраміда з’явилася на бал у семи низках рожевого перлу. Жительки Еллади носили перли, щоб надати блиску очам. А в Стародавньому Римі перлами нагороджували переможців. В епоху Відродження перлами прикрашали зачіски, сукню нареченої. Відомий такий факт: польську принцесу Ядвігу до вівтаря вів її наречений баварський принц разом зі своїм кузеном: бідолага ледве переставляла ноги (так рясно була оздоблена її сукня перлами і золотом), а шлейф сукні несли три пажа.

Найбільшу перлину мав іспанський король Філіп ІІ. Вона була розміром з голубине яйце, вагою 34 карати (6,8 г) і коштувала 100000 дукатів (в одному дукаті на той час було 3,5 г золота). Отже, перлина оцінювалася в 350 кг чистого золота. Найдорогоціннішою перлиною нашого часу (300 000$) володів персидський шах.

Всесвітню славу мала друза – сполучення з 9 перлин, знайдена в 1883 році біля берегів Австралії. За формою експонат нагадує фігуру, схожу на хрест. Тому ця перлина мала назву «Південний хрест». У 1917 році знайшли перлину «Зірка Заходу» масою 10г.

Ось такі коштовності творять під черепашками багато двостулкових і деякі черевоногі молюски.

Учень-продавець. Якщо будь-яке стороннє тіло (піщинка, дрібний організм) випадково потрапляє між мантією і черепашкою, воно оточується шарами перламутру і рогової речовини, які чергуються (мал.).

Так виникає перлина, яка зазвичай має сірий колір, часто непоказна. Здебільшого вони неправильної форми, такі, як створила природа (мал.). а майстри надають їм форми і виготовляють різні прикраси (вітрина з прикрасами).

Цінувалися перли і на Русі. Здавна відомі «кафські перли» (Кафа – давня назва Феодосії). Руські перли добували з прісноводної перлової скойки. Раніше вона була поширена в річках України. Та, на жаль, сьогодні занесена до Червоної книги України.

Учень-продавець. З давніх-давен існує професія ловців перлів (мал.). Вони пірнають і дістають з морського дна черепашки, в яких трапляються перли великих розмірів. Лов перлів триває 3 місяці, і роблять це дорослі чоловіки. Пірнати їм доводиться до 50 раз на день на глибину до 45 м і залишатися під водою до 3-5 хв.

Хочеться згадати історію гігантської перлини неправильної форми, виставленої на вітрині однієї ювелірної крамниці м. Нью-Йорк. За розміром вона була з людську голову та й формою нагадувала голову мусульманина в чалмі. Вага її 6 кг 350 г, довжина – 23 см, товщина – 14 см, висота – 15 см.

Історія цього перлу така: син одного вождя племені на Філіппінських островах плавав і пірнав разом з усіма іншими ловцями перлів. Та тільки під вечір помітили, що серед них відсутній син вождя. Багато разів пірнали в море, знайшли його мертвим на дні. Рука хлопця була щільно стиснута стулками великої черепашки. Спільними зусиллями тіло і черепашку тридакни підняли на берег. Черепашка, як капкан, вагою в 160 кг утримувала руку хлопця. Тридакну розкрили заступами. У ній знайшли гігантську перлину чудернацької форми.

Через деякий час після цього випадку захворів син вождя Пангліме, та його зумів вилікувати Гобб, американський вчений-лікар. У нагороду Пангліме велів принести реліктову перлину і подарував її американцю. Пізніше ця перлина була виставлена в одній з ювелірних крамниць Нью-Йорка.

Продавець-консультант. Справжні перли дуже дорогі. Тепер користуються штучно вирощеними перлами, виготовленими з луски деяких риб – верховідки, сардини, оселедця.

Варто згадати ще одного молюска – каурі. Увага до нього особлива – фінансова. Каурі – черевоногий молюск, живе в тропічних водах Індійського і Тихого океанів у зоні коралових рифів. Розміри черепашки – 2 см завширшки і заввишки, 2 см – завдовжки. Каурі із родини Фарфорових молюсків: зверху вся черепашка вкрита мантією. Та лише доторкнись – і мантія стягується.

У ХІІІ ст. венеціанець марко Поло здійснив подорож країнами Сходу. Із Китаю він привіз порцеляновий посуд. Коли італійці побачили ці чудові порцелянові вироби, вони вирішили, що китайці їх виготовляють із черепашок каурі, які вже були відомі в Європі під назвою «порцеляна», «порцелян».  Саме так іменується тепер у цих країнах порцеляна.

Марко поло розповів, що в Китаї та Індії ці черепашки ціняться як гроші, тобто є монетами. У Тибеті цей звичай проіснував до ХІІ ст. н.е., а в Таїланді – до ХІХ ст.

У наші дні черепашки цінуються як прикраси.

Вчитель. Перейдімо до господарського відділу.

Продавець1. У цьому відділі  ви дізнаєтесь про господарські товари, виготовлені з молюсків. Всім відоме скло для вікон, різні фарби, покриття дахів.

Ви чули коли-небудь про перламутрові дахи? В одному селищі на Сахаліні десятки будинків вкриті великими – з чайне блюдце – черепашками морського гребінця. Незвичайні дахи переливаються на сонці ніжними рожевими, блакитними, фіолетовими кольорами. Перламутрові дахи десятки років не потребують ремонту і витримують всі негоди сахалінського клімату.

Та якщо ви зробите дах з черепашок морського гребінця, то вам, напевно, захочеться засклити незвичайним склом і вікна. Тут теж знадобляться молюски. Широко застосовуються як будівельний матеріал черепашки молюска плакуна. Цей двостулковий молюск поширений у водах від Аравійського моря і далі на схід до берегів Китаю й Філіппін. Дорослі форми досягають 13,5 см у діаметрі. Стулки їх такі прозорі, що пропускають світло. Використовують також стулки перлових скойок, що водяться в тропічній частині Індійського океану.

Продавець 2. У відділі господарських товарів виставлені різні фарби. Цінний барвник – пурпур – добувають з морського молюска Середземного моря – мурекса. Цей молюск – хижак, належить до родини Мурицид (або Углянок), на черепашці є безліч довгих і гострих колючок та головок, що стирчать в усі боки. Цей молюск виділяє слиз для захисту свого ніжного тіла від пошкоджень. Майже білий у воді. Слиз стає на світлі жовтим, потім зеленкуватим, нарешті, пурпурним. Ось так міняється секрет залоз молюска на сонці (мал.).

Вчитель. Пропонуємо вам перейти до галантерейного відділу.

Продавець 1. Пам’ятайте, що ви завжди можете знайти на своєму одязі вироби з молюсків. Які саме?  Звичайні білосніжні ґудзики на наших сорочках. Вони переливаються то зеленим, то рожевим кольорами. Переливчасте забарвлення перламутрового шару виграє різнобарв’ям веселки.

Щоправда, тепер ґудзики виготовляють із пластмаси, але раніше траплялися і перламутрові.

Продавець 2. А якби ви зайшли в галантерейний відділ у Венеції, там би вам запропонували панчохи, рукавички, мереживо, що виготовляють з шовковистого волокна. Неможливо повірити, що добувають його з молюсків. Саме з двостулкових молюсків, які виділяють особливу речовину – бісус.

Міцні шовковисті нитки довжиною до 30 см утворює молюск пінна, який живе в Середземному морі й Атлантичному океані. Із біс усних ниток пінни ще в глибокій давнині люди навчилися виготовляти особливу дорогоцінну тканину – віссон - морський шовк.

Легенда розповідає, що першими відкрили пурпур фінікійці, і ось яким чином:собака пастуха царя Фоінікса, який правив містом Тір у І половині ХІ тисячоліття до н.е., випадково розгриз на березі черепашку мурекса, і одразу ж його морда стала пурпурово-кривавою.

Саме в місті Тір виготовляли найкращий пурпур. Фарба сотні років не тьмяніє.

Пурпуром фарбували тканину для римських імператорів, із нього виготовляли високоякісні рум’яна і чорнило. Для нас це дуже дорого: десятки тисяч молюсків дають 1 грам пурпуру!

Ще й сьогодні поблизу міста Тарена в Італії збереглася гора Монте-Тестацео, вся з черепашок мурекса. Тут у давнину здобували пурпур. Коли Олександр Македонський розгромив в ІV ст. до н.е. військо і вступив у місто Сузи, то він знайшов там, в царській скарбниці, 10 тон пурпуру. Щоб отримати його, було витрачено мільярд молюсків! Адже 1г пурпуру можна добути з 10000 молюсків.

У наші часи пурпур замінили більш дешевими аніліновими фарбами, що створені за допомогою сучасної хімії.

Ось ми на  екскурсії дивовижною крамницею ознайомилися з незвичним застосуванням вивчених молюсків.

Запрошуємо вас зробити екскурсію і класом Головоногих молюсків.

До зустрічі.

Домашнє завдання на вибір:

• скласти діалог за темою уроку;
• дібрати з природничих довідників нову інформацію за темою уроку;
• намалювати карту «Життя молюсків».